-
1 water
1. n1) водаto turn on the water — пустити воду (у ванну тощо); відкрити кран
2) часто pl води; водна стихія; море, океан3) pl поет. хвилі4) pl мінеральні води; лікувальна водаto drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)
5) pl паводок, повінь6) рівень води7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози9) вода (якість самоцвіту)10) перен. надзвичайний; чистісінький11) жив. акварельin deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі
to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє
to get into hot water — потрапити в біду (в халепу); заплутатися
to make a hole in the water — розм. утопитися
to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися
water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені
water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)
2. adj1) водний, водяний; морський; річковийwater area — водний район, акваторія
water exchange — фізл. водний обмін
water obstacle — військ. водний рубіж
water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу
water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді
water sports — водний спорт; види водного спорту
2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)water reed — водяний (річковий) очерет
3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийwater removal — водовідвід; обезводнювання
4) водопровідний; що стосується водопостачанняW. Board — управління водопостачання
water aerodrome — ав. гідроаеродром
water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)
W. Bearer — астр. Водолій
water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій
water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка
water column — водорозбірна колонка; водомірне скло
water cycle — спорт. водяний велосипед
water drip — гірн. капіж
water funk — розм. людина, що боїться купатися
water gang — канава, рів
water gap — амер. ущелина; міжгір'я
water hardening — мет. гартування у воді
water hemlock — бот. цикута, віха
water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник
water mould — бот. водяна пліснява
water opal — мін. безбарвний опал
water polo — спорт. водне поло; ватерполо
water resistance — водостійкість; вологонепроникність
water shoot — бот. водяний пагін
water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна
3. v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати2) напувати (тварин); водити на водопій3) пити; ходити на водопій4) поливати (дерева тощо)5) зрошувати; обводнювати7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати8) забезпечувати водою9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)11) текст. муарувати12) фін. номінально збільшувати капітал* * *I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
2 water
I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
3 strength
n1) силаby strength of arm, by sheer strength — грубою (фізичною) силою
to recover (to regain) strength — відновлювати сили
2) джерело сили; підтримка3) тех. міцність; опір; межа міцності4) ефективність (руху тощо)the strength of current — ел. сила струму
the strength of the pulse — мед. наповнення пульсу
5) інтенсивність (запаху, звуку)6) міцність, концентрація (розчину)7) твердість (землі)8) фіз. напруженість (поля)9) неприступність10) військ. чисельність; кількісний склад12) найсильніший напір води (в течії, у струмку)13) фортеця, укріплення (у Шотландії)strength ceiling — військ. гранична чисельність особового складу (збройних сил)
strength record — амер., військ. відомості про чисельність особового складу (збройних сил)
on the strength — військ. у штаті, у списках
to bring on the strength — військ. зараховувати, вносити до списків
off the strength — військ. що не входить до складу; якого немає в списках
on the strength of smth. — через щось, на підставі чогось, під впливом чогось
* * *[streçaˌ strena]n1) силаstrength of body — фізична сила; сильна сторона, достоїнство
2) джерело сили; підтримка3) тex. міцність; межа міцності4) ефективність (руху, дії)the strength of current — eл. сила струму
the strength of the pulse — мeд. наповнення пульсу; інтенсивність (кольору, запаху, звуку); міцність, концентрація ( розчину); твердість ( землі); фiз. напруженість ( поля)
5) вiйcьк. чисельність, чисельний склад; склад, штатto bring on the strength — заносити до списку, зараховувати
6) стабільність, стійкість ( цін)7) найбільш сильний напір води (у течії, струмку) -
4 strength
[streçaˌ strena]n1) силаstrength of body — фізична сила; сильна сторона, достоїнство
2) джерело сили; підтримка3) тex. міцність; межа міцності4) ефективність (руху, дії)the strength of current — eл. сила струму
the strength of the pulse — мeд. наповнення пульсу; інтенсивність (кольору, запаху, звуку); міцність, концентрація ( розчину); твердість ( землі); фiз. напруженість ( поля)
5) вiйcьк. чисельність, чисельний склад; склад, штатto bring on the strength — заносити до списку, зараховувати
6) стабільність, стійкість ( цін)7) найбільш сильний напір води (у течії, струмку) -
5 inrush
-
6 water load
гідродинамічне навантаження; напір води -
7 skimmer
n1) шумівка2) жіночий капелюх з низьким наголовком і широкими крисами3) молочний сепаратор4) пінознімач5) глісер6) ав., розм. гідролітак7) шляховий струг8) орн. ножедзьоб9) гребок по поверхні води (плавання)10) суцільно-кроєна напівприлягаюча сукня* * *I n2) шумівка5) cпeц. піновіддільникII n2) глісер3) aв. гідролітак5) зooл. водоріз, ножедзьобIII n -
8 напор
1) (действие) напирання, натискання, налягання, надавлювання, оконч. напертя (- тя), натисне[і]ння, надавлення, напір (-пору), натиск (-ку); срв. Напирать;2) напір (-пору), (на)тиск (-ку), навал (-лу), (порыв, особ. воздушный) імпет (-ту). [Під напором хвилі (Франко). Тиск води зменшився (Корол.). Перед тиском життя (Корол.). Душний вітер з імпетом бив об гори (Коцюб.). Біг так швидко, мов імпетом його несло (М. Грінч.)]. -ром воды прорвало плотину - тиском води прорвало греблю;3) навала, налога, наступ (-пу); срв. Наступление 2. [Наше військо відбило ворожу навалу (Київщ.). Що дужчою стає навала пролетаріяту, то суцільнішає зграя капіталістів (Азб. Ком.)].* * *1) напір, -по́ру, напира́ння; (натиск, нажим) на́тиск, -у, нати́снення, натиска́ння, нати́скування2) перен. см. напористость -
9 inrush
n1) раптове вторгнення2) натиск, напір, раптовий притік (води)3) раптовий обвал, прорив4) ел. пускова потужність5) кидок* * *n2) натиск, напір; раптовий приплив (води, повітря)4) eл. пускова потужність; кидок -
10 напиваться
напиться1) (утолять жажду) напиватися, напитися, (с жадностью, грубо) надудлюватися, надудлитися, нажлуктуватися, нажлуктатися, (о мног.) понапиватися, понадудлюватися, понажлуктуватися чого. [Напився погожої води (Канівщ.). Наївся, напився й спати положився (Номис).]. Дайте мне -питься - дайте мені напитися (пити), дайте мені води. Не хотите ли пить? - Нет, я уже -пился - Чи не хочете пити? - Ні, я вже напився. Пьёт, не -пьётся - п'є, не на[віді]п'ється. [Знай - пили воду, не відіп'ються (Квітка)]. -ваться вволю - напиватися досхочу (уволю), (всласть) напиватися всмак, (по горло) напиватися до-не(с)хочу (по саме нікуди, по зав'язку, по дужку). Лошади -пились - коні понапивалися (понапувалися);2) (пить земельное, упиваться) напиватися, напитися, упиватися, упитися, (о мног.) понапиватися, повпиватися, попитися, (наугощаться) начастуватися, (грубо) набиратися, набратися, наливатися, налитися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, надудлюватися, надудлитися, налигуватися, налигатися, наджулюватися, наджулитися, (диал.) набражуватися, набражитися, натюжуватися, натюжитися, (о мног.) понабиратися, понасмоктуватися, понадудлюватися и т. п., (заливать глаза) на[за]ливати, на[за]лити (зап. на[за]лляти) очі (бельма: сліпи), (о мног.) позаливати очі, (образно) набирати, набрати повну голову, зачмелювати, зачмелити голову, завдавати, завдати гарту. [Хай солодкого меду напивається (Метл.). Не впивайтесь, люди! - на тім світі вам смола замість вина буде (Рудан.). П'ють, п'ють, поки нап'ються, потім звада (Л. Укр.). Зібрались добрі люди, на беседі вже звісно попилися (Гліб.). Пили, пили козаченьки, та вже попилися (Грінч. III). Начастувалися ми так, що й поснули (Основа 1862). Буржуа, налигавшись рому, підняли ґвалт (Н.-Лев.). Набрався як свиня мулу (Звяг.). Іде він п'яний, знов надудливсь (Звин.). Набражився як п'яниця (Номис). Залив сліпи зранку, то вже не тямиш, що верзеш (Тобіл.). Зачмелив голову та й іде співаючи (Франко)]. - ваться допьяна - напиватися доп'яну, напиватися п'яним, п'яно впиватися. Напившийся - що напився, напитий; упитий, начастований, набражений. Наевшийся и -пившийся - наїдений і напитений.* * *несов.; сов. - нап`итьсянапива́тися, напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся и мног. понапива́тися; (сов.: утолить жажду) попи́ти; ( пьяным) упива́тися, упи́тися, мног. повпиватися, попи́тися, -п'ємо́ся, -п'єте́ся; (сов.: угоститься) начастува́тися, -ту́юся, -ту́єшся -
11 drink
1. n1) напій, питво; пиття2) спиртний напій3) схильність до спиртного, пияцтвоto take to drink — запити, запиячити
to have a drink — випити, напитися
4) ковток; склянка (вина, води тощо)5) розм. водний простір; океанthe big drink — амер. Атлантичний океан; ріка Міссісіпі
the D. — Ла-Манш
2. v (past drank; p.p. drunk)1) пити2) випивати, пиячити3) напоювати, підпоювати4) виголошувати тост, пити (за когось, щось — to)to drink to smb.'s health (to smb.'s success) — випити за чиєсь здоров'я (за чиїсь успіхи)
5) зазнати, набратися (горя)6) усмоктувати, убирати (вологу)7) пропивати (тж drink away)* * *I [driçk] n1) питво2) напійsoft drinks — безалкогольні напої; спиртний напій
short drink — аперитив; стан сп'яніння; запій; пияцтво, алкоголізм
3) ковток4) cл. водний простір; oкeaнII [drink] vthe big drink — aмep. Атлантичний oкeaн; ріка Міссісіпі
(drank; drunk)1) пити2) випивати; пити, пиячити; напоювати, підпоювати3) (тж. to) пити (за кого-небудь, за що-небудь); проголошувати тост4) випити; покуштувати, хлебнути, ковтнути5) убирати, всмоктувати (часто drink up, drink in)6) пропивати (тж. drink away)7) мати смак, букет; добре питися ( про спиртне) -
12 wash
1. м1) (а wash) миття, умиванняto have a wash — помитися, умитися
to give a wash — помити, вимити
2) (the wash) прання3) розм. випрана білизна; білизна у пранні4) помиї; кухонні відходи; бурдаthis soup is mere wash — це не суп, а бурда
5) прибій; накочування хвилі; шум прибою6) струмінь за кормою; кільватер; попутний струмінь7) ав. повітряний потік (за літаком)8) фіз. завихрення (потоку)9) примочка; полоскання, туалетна вода10) заливна смуга берега11) болото12) калюжа; мілкий ставок13) струмок14) вимивання; ерозія від хвиль15) яр, балка, байрак16) амер. каньйон17) старе річище19) тонкий шар (фарби тощо)20) рідина; розчин (для обприскування дерев тощо)22) рідка фарба24) геол. наноси; алювій; рослинна земля25) геол. золотоносний пісок26) пісок; гравій27) муст (молоде вино)2. adj1) що миється, що переться2) пральний, мийний, миючий3) промивальнийwash sale — бірж. фіктивна угода
3. v1) мити; обмивати, умивати; промиватиto wash one's hands — помити руки; перен. умити руки
2) митися; вмиватися3) прати4) змити, відмити; очистити (морально)6) перен. витримувати критику (випробування)7) поет. змочувати; кропити, окропити8) омивати (про море); орошувати; розмивати; обмивати9) розбиватися (про хвилі); хлюпатися14) гірн. збагачувати (мокрим способом)wash away — змивати; відмивати
wash down — вимити, змити; заливати; запивати
wash off — змити; відлити
wash out — змивати (ся); розм. анулювати, скасовувати; покинути; розм. провалити (ся) (на екзамені); линяти, втрачати яскравість (свіжість)
wash up — умиватися; мити посуд; викидати на берег; амер., розм. довести справу до кінця; амер., розм. провалитися, зазнати невдачі
* * *I n1) ( a wash) миття, умиванняto have a wash — вмиватися, помитися
to give a wash — вимити, помити
2) ( the wash) пранняat /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні
when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину
3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напійthis tea is mere wash — це не чай, а вода
4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)7) мeд. примочка8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб14) рідка фарба, акварель; = wash drawing15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло17) тex. змив18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястисяII a1) що миється, стираєтьсяwash fabrics — тканини, які можна прати
2) пральний, миючийwash liquor — cпeц. миючий розчин
3) cпeц. промивальнийIII v1) мити; обмивати; промиватиto wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки
the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)
2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпратиto wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися
the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)
to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль
4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів6) пoeт. змочувати; кропити, окроплюватиflowers washed with dew — квіти, обмиті росою
great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)
8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимиватиwater had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим
9) запиватиmy lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом
10) позбавляти сил, вимотувати11) відмінити; відкинути12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість14) ( over) обливати; перекочуватися15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаромwashed with silver — посріблений; білити ( стіну)
16) гipн. промиватиto wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)
17) кapт. Тасувати -
13 вода
вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.* * *вода́во́ды — мн. во́ди, род. п. вод
-
14 awash
adj pred1) що плаває на поверхні води (на хвилях)2) змитий водою3) затоплений водою* * *a; predic1) на поверхні води; на хвилях2) змитий водою4) cпeц. урівень із поверхнею хвилі; який ховається е оголюється залежно від припливів (про камені, берег)5) затоплений, завалений ( чим-небудь); пронизаний ( чим-небудь)6) cл. п'яний -
15 well
1. n1) колодязь2) криниця; джерело, ключ; струмок3) водойма, водоймище4) pl мінеральні води (курорт)5) перен. джерело, кладезь (знань тощо)6) сходова клітка, сходи7) шахта ліфта8) гірн. свердловина9) тех. відстійник, зумпф10) місця адвокатів (в англійському суді)11) добро; благо; усе добре12) (the well) збірн. здорові2. adj (comp better; sup best)1) звич. pred. здоровий2) pred. добрий, гарний, хорошийwell and good — ну й чудово; тим краще
3. adv (comp better; sup best)1) добре; гарно; відмінно; вдало; благополучноto go well together — гармоніювати; підходити один до одного
2) гарненько, як слід, як годиться3) дуже, вельми4) значно, далекоwell back — далеко назад; далеко позаду
5) цілком, повністю6) розумно; справедливо; ґрунтовноas well — крім того, на додаток; також
as well as — так само, як
well and truly — ґрунтовно, сумлінно
well away — на ходу; розм. напідпитку, ледь стоячи на ногах
well under — розм. п'яний
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має; кінець — ділу вінець
4. v1) підніматися (про воду; тж well up)2) закипати (тж well up)3) бити ключем, хлинути джерелом; бризками (тж well out, well forth)□ well over — переповнюватися; литися через край
5. intну!well, what next? — ну, й що далі?
well, now tell me all about it — ну, а тепер розкажіть мені все про це
well, what news? — ну, що нового?
* * *I [wel] n1) криниця2) струмок, ключ; джерело( мінеральне); водойма; pl мінеральні води ( курорт)3) джерело, кладязь4) прогін сходів; шахта ліфта5) гірськ. свердловина6) тex. відстійник, зумпфII [wel] v1) підніматися (про воду; well up)3) бити ключем; хлинути, бризнути (well out, well forth)4) ( over) переповнюватися; литися через крайIII [wel] n1) добро; благо2) ( the well) здоровіIV [wel] a1) predic здоровий; той, що одужав2) predic хороший, в задовільному стані3) заможний; той, що процвітає4) вдалий5) бажаний, доцільнийV [wel] adv(better; best)1) добре, відмінно; удачно; благополучно2) позитивно, сприятливо3) заможно4) значно5) цілковито, повністю6) розумно, з повним розумінням; справедливо7) ретельно8) дуже9) досить10) в словоспол.as well — також, теж; з таким же успіхом
as well as — також; так само як; на додаток; крім того
VI [wel]well done /run/! — молодець!, добре! ( схвалення)
int ну!well, I declare! — ну, скажу я вам!; ну, ну!, нема що сказати!
well, to be sure — от тобі е маєш!
-
16 skimmer
-
17 wash
I n1) ( a wash) миття, умиванняto have a wash — вмиватися, помитися
to give a wash — вимити, помити
2) ( the wash) пранняat /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні
when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину
3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напійthis tea is mere wash — це не чай, а вода
4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)7) мeд. примочка8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб14) рідка фарба, акварель; = wash drawing15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло17) тex. змив18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястисяII a1) що миється, стираєтьсяwash fabrics — тканини, які можна прати
2) пральний, миючийwash liquor — cпeц. миючий розчин
3) cпeц. промивальнийIII v1) мити; обмивати; промиватиto wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки
the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)
2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпратиto wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися
the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)
to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль
4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів6) пoeт. змочувати; кропити, окроплюватиflowers washed with dew — квіти, обмиті росою
great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)
8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимиватиwater had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим
9) запиватиmy lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом
10) позбавляти сил, вимотувати11) відмінити; відкинути12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість14) ( over) обливати; перекочуватися15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаромwashed with silver — посріблений; білити ( стіну)
16) гipн. промиватиto wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)
17) кapт. Тасувати -
18 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
19 tankard
nвисокий кухоль для пива* * *n•• -
20 thin
1. adj1) тонкий2) худий, худорлявийthin as a rail (as a lath, as a whipping-post) — худий як тріска
3) рідкий; слабкий, водянистий; розведений, розбавлений4) ненасичений5) беззмістовний, бідний за змістом6) немічний, жалюгідний7) розріджений (про газ)8) рідкий9) нечисленний10) незаповнений, напівпорожній11) дрібний12) прозорий, легкий, тонкий13) непереконливий; хиткий14) тьмяний, блідий; неяскравий (про колір, світло тощо)15) тонкий (про голос)16) фот. неконтрастний17) геол. малопотужний (про пласт)2. adv1) тонко2) економно3) погано, абияк3. v1) робити тонким, потоншувати2) ставати тонким, стоншуватися3) загострювати, застругувати4) худнути5) розтягувати6) проривати, проріджувати (посів)7) рідшати9) ставати безлюдним10) розводити, розбавляти; розсіювати11) ставати рідким (водянистим), розріджуватися; розсіюватисяthin away, thin down — а) робити тоншим; б) ставати тоншим; в) худнути; г) скорочувати (кількість); зводити нанівець; д) скорочуватися
thin off — а) застругувати, загострювати; б) скорочуватися, рідшати
thin out — а) проривати, проріджувати; б) скорочуватися, рідшати
* * *I [ain] a1) тонкий (шкіра, папір, дріт)2) худий, тонкий3) рідкий, слабкий; ненасичений; водянистий; розведенийthin ale [wine] — слабке пиво [вино]; безпомічний, слабкий, наївний, непереконливий; беззмістовний
thin story — беззмістовна розповідь; бідний; немічний; жалюгідний
4) рідкийthin hair — рідке волосся; розріджений
5) нечисленнийthin audience — нечисленна аудиторія; незаповнений, напівпорожній
6) дрібний, тонкий7) прозорий, тонкийthin story — непереконливе пояснення; = казка, байка
8) слабкий, несильний; невеликий; незначнийmy patience is wearing thin — моєму терпінню незабаром буде кінець; тьмяний, блідий, слабкий, неяскравий (про колір, світло)
9) тонкий (про голос, звук)10) фoтo неконтрастний11) гeoл. малопотужний ( про шар)••to have a thin time — переживати неприємні хвилини; переживати труднощі, мати неприємності
II [ain] advthin as a rail /as a rake, as a lath, as a whipping-post/ — ху-дий як тріска
to cut smth thin — тонко нарізати щось; нарізати щось тонкими скибочками
III [ain] vto spread the butter /to butter the bread/ thin — намащувати масло ( на хлі тонким шаром)
1) робити тонким; робитися тонким; потоншати2) загострювати, заточувати3) робити худим, приводити до втрати ваги; худнути6) протрушувати, проріджувати (посів, насадження)a head thinned of hair — голова, що лисіє; рідіти
7) скорочувати ( про чисельність); скорочуватися ( а числі); порожніти, робитися безлюдним8) розбавляти, розводити; розсіюватиto- wine — розбавляти вино; ставати рідким, розріджуватися; ставати менш щільним: розсіюватися
the fog is thinning — туман розсіюється /піднімається/
9) рідк. ставати тонким, зриватися на вереск ( про голос)
См. также в других словарях:
напір — по/ру, ч. 1) Дія за знач. напирати II 1), 2). 2) тех., зах. Маточина колеса. 3) Лінійна величина, що характеризує питому механічну енергію рідини в даній точці потоку. 4) В гідротехнічних спорудах – глибина водойми перед спорудою або різниця… … Український тлумачний словник
напірний ґрадієнт — гидравлический градиент, напорный градиент hydraulic (pressure) gradient *hydraulisher Gradient 1 величина (безрозмірна) втрат напору на одиниці довжини шляху руху рідини. Характеризує міру опору середовища рухові води. У динаміці підземних вод… … Гірничий енциклопедичний словник
ґрунтові води — грунтовые воды ground waters *Grundwasser – гравітаційні підземні води першого від поверхні Землі постійного водоносного горизонту, що залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються г.ч. за рахунок інфільтрації… … Гірничий енциклопедичний словник
безнапірні води — безнапорные воды free water, gravity water, gravitational water *drucklose Wässer, drucklose Filtration – підземні води, які мають вільну поверхню (тиск на яку дорівнює атмосферному), а також води в наземних водостоках і водоймах, у трубах при… … Гірничий енциклопедичний словник
артезіанські води — артезианские воды artesian water artesisches Wasser напірні підземні води, які містяться у водоносному горизонті між двома шарами водонепроникних порід. Розкриті свердловинами, вони піднімаються вище водотривкої покрівлі, іноді фонтанують. В… … Гірничий енциклопедичний словник
гідростатичний напір — гидростатический напор hydrostatic pressure *Wasserdruckhöhe – узагальнена характеристика потенціальної енергії рідини, що відображає енергію гідростатичного тиску і енергію положення її рівня. При повільному русі, характерному для підземних вод … Гірничий енциклопедичний словник
гідромонітор — гидромонитор hydromonitor, hydrojet *Wasserstrahlapparat; Wasserwerfer, Spülstrahlrohr апарат для створення й спрямування компактного i потужного струменя води; використовуються при гідровідбійці і розмиві г.п. Гідромонітори широко… … Гірничий енциклопедичний словник
гідровентилятор — гидровентилятор hydrofan Нydrolüfter вентилятор з гідравлічним двигуном. Застосовується в гірн. виробках гідрошахт, що мають трубопровід для подачі води. Г. вибухобезпечний. Продуктивність сучасних Г. 80 220 м3/хв, напір 0,8 1,5 кПа. Потужність… … Гірничий енциклопедичний словник
підпір — по/ру, ч., тех. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін … Український тлумачний словник
індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… … Покажчик національних стандартів
13.060.70 — Досліджування біологічних властивостей води ДСТУ 3959 2000 Охорона довкілля та раціональне поводження з ресурсами. Методики біотестування води. Настанови ДСТУ 4074 2001 Якість води. Визначання гострої летальної токсичності хімічних речовин та… … Покажчик національних стандартів